Author Archive alarm-kazan

Організували підпільне казино у Дніпрі: ДБР взялося за справу «азартних» правоохоронців

Слідчі Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо можливої причетності правоохоронців до роботи грального бізнесу. Про це повідомляє прес-служба ДБР.

Як стало відомо, невідомі організували діяльність підпільних казино на території Дніпропетровської області.

Так, до організації грального бізнесу можуть бути причетними заступник начальника одного з відділів прокуратури Дніпропетровської області та посадова особа Криворізького відділу поліції у Дніпропетровській області.

Силовики здійснили чотири обшуки у Дніпрі та Кривому Розі, за результатами яких вилучено:

  • 35 системних блоків персональних комп’ютерів, за допомогою яких надавалася можливість грати в азартні ігри;
  • неофіційна бухгалтерська документація та грошові кошти.

Злочин кваліфікують за ч. 1 ст.2032 Кримінального кодексу України (Зайняття гральним бізнесом) та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки)

Досудове розслідування триває.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Києві співробітники поліції зупинили діяльність підпільного казино, вилучивши кошти і ігрове обладнання.

Також ми повідомляли, що у Києві викрили підпільне казино у торговому центрі.

Звільнення судді у відставку, підозрюваного у корупції: у ВРП повідомили подробиці

На своїй сторінці у Facebook прес-секретар Вищої ради правосуддя Оксана Лисенко повідомила подробиці справи щодо підозрюваного у корупції судді Олевського райсуду Житомирської області Олександра Стратовича.

«Суддя Олевського районного суду Житомирської області Олександр Стратович подав до ВРП заяву про відставку, і 12 вересня був звільнений з посади. Звільнитися у відставку — це право судді, яке ВРП не може проігнорувати. Дійсно, ДБР було заявлено про порушення провадження у вчиненні корупційного правопорушення. За версією слідства, йдеться про ймовірну корупційну співпрацю судді Олевського районного суду Житомирської області, адвоката та слідчого місцевого відділу поліції з метою повернення арештованого майна бурштинокопачам в Олевському районі Житомирської області.

Водночас назвати учасників цією справи винними у злочинові зможе лише суд. Нагадаю про вимоги статті 62 Конституції України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Наразі триває лише стадія досудового слідства. Проте, у разі передачі справи до суду і постановлення судом обвинувального вироку, яким буде доведено вину судді у корупційному правопорушенні, ця особа буде позбавлена як статусу судді, так і соціальних гарантій.

Судові процеси займають певний час і часом звільнення у відставку судді — це крок з боку судді, аби його особиста справа з правосуддям не лягала плямою на колег», — заявила Лисенко.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддю з Луганська тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя.

Також ми писали, що  ВРП ухвалила перевести суддю Комсомольського райсуду Херсона.

Які зміни пропонуються до Бюджетного кодексу: законопроект

Кабмін в особі міністра фінансів Оксани Маркарової з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік, вніс до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №2144.

Законопроектом передбачаються зміни до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів щодо:

— визначення джерелом доходу державного бюджету плати за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи у зв’язку з запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії;

— визначення джерелом доходу державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

— визначення джерелом доходу місцевих бюджетів плати за ліцензії на відповідну діяльність у зв’язку з запровадженням відповідно до Податкового кодексу ліцензування зернового дистиляту, біоетанолу та пального (додатковий ресурс в цілому до місцевих бюджетів становитиме 90,6 млн гривень);

— визначення джерелами фінансування бюджету залишків бюджетних коштів власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду бюджету, які не використані у попередньому бюджетному періоді, з метою їх подальшого використання за цільовим призначенням;

— приведення термінології типів закладів освіти у відповідність до законодавства про освіту;

— зміна процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами; 

врегулювання на законодавчому рівні:

 — розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (Законом України «Про вищу освіту» надано право розміщувати державне замовлення у закладах приватної власності);

— підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Законом України «Про освіту» (ст. 59) педагогічним та науково-педагогічним працівникам надано право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб);

 — розміщення регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної, комунальної та приватної власності (Законом України «Про освіту»  (частина 12 ст. 78) надано право закладам освіти отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством);

— запровадження нового механізму розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів;

— врегулювання бюджетних відносин у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг та житлових субсидій населенню;

— перенесення термінів долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій на 1 квітня 2020 року та збереження надання медичної субвенції;

— врегулювання питання фінансового забезпечення закладів освіти, які не привели у встановлені терміни установчі документи у відповідність до законодавства про освіту;

— врегулювання взаємовідносин місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру;

— визначення обсягу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні не більше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві з огляду на обсяги фактичного освоєння таких коштів з метою спрямування на інші програми у сфері АПК (на відповідні цілі у державному бюджеті на 2018 рік були передбачені видатки в обсязі 5,3 млрд грн, з яких фактично використано 4,2 млрд грн, або 79,2% планових призначень, що складає 0,66 відсотка випуску продукції у сільському господарстві);

— визначення обсягу державного фонду регіонального розвитку на рівні не більше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період при складанні Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України з урахуванням фактичних обсягів цих видатків у попередніх бюджетних періодах, спроможності місцевих органів влади забезпечити використання коштів та реальних можливостей державного бюджету;

— врегулювання на законодавчому рівні віднесення власних надходжень бюджетних установ до неподаткових надходжень бюджету у класифікації доходів бюджету;

— удосконалення термінологічного апарату Кодексу та уточнення щодо складових власних надходжень бюджетних установ;

— приведення норм Кодексу у відповідність до змін, внесених до Митного кодексу України (внесеними Законом України від 06.09.2018 року №2530-VIII) і Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», а також із фактичним механізмом повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів відповідно до статті 43 Податкового кодексу України;

— внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою усунення існуючої правової колізії в частині повноважень Мінфіну щодо розгляду правопорушень порядку надання інформації, необхідної для здійснення оцінки фіскальних ризиків, та невжиття заходів у сфері управління фіскальними ризиками;

— внесення змін до Регламенту Верховної Ради України в частині оформлення прийнятого Верховною Радою закону про державний бюджет;

— внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу і до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» з метою врегулювання процедури реєстрації обтяження майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань, наданого суб’єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до частини п’ятої статті 17 Кодексу, а також звільнення Мінфіну чи Боргового агентства від плати за внесення записів та надання витягів із Державного реєстру обтяжень.

Як прогнозують автори, реалізація законопроекту за предметом правового регулювання:

— покращить адміністрування платежів та забезпечить наповнення бюджетів всіх рівнів;

— врегулює відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі майна, які здійснюються в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) установ або за рішенням суб’єктів управління майном;

— забезпечить стабільне та своєчасне фінансове забезпечення сфери освіти та охорони здоров’я;

— спростить процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами; 

— врегулює взаємовідносини місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру;

— удосконалить управління видатками соціального спрямування щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу;

— забезпечить приведення норм Кодексу у відповідність із змінами, внесеними до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», міжнародної статистики державних фінансів.

Звільнення працівника при переміщенні установи з району проведення ООС: постанова ВП ВС

Позивач звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що він проживав у м. Горлівці Донецької області і працював в установі, яка припинила свою діяльність у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Роботодавець запропонував позивачеві роботу в містах Дніпрі, Луцьку, Хмельницькому, Тернополі, Ужгороді та Чернівцях, однак позивач не погодився на нові умови, у зв’язку з чим був звільнений.

Місцевий суд позовні вимоги задовольнив частково, а суд апеляційної інстанції це рішення скасував і ухвалив нове — про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, серед іншого, зазначив, що проведення антитерористичної операції не є підставою для зміни істотних умов праці робітника.

Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала, що правове регулювання характеру трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства на території проведення антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил), містить виключну правову проблему й необхідне для формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.

Зміна істотних умов праці, передбачена ч. 3 ст. 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв’язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Враховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зміна істотних умов праці позивача є законною, тому що відбулися зміни в організації виробництва і праці відповідача. Оскільки позивач відмовився продовжувати працювати в нових умовах, звільнення його на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №582/1001/15-ц (провадження №14-286цс18) можна ознайомитися за посиланням

Раніше «Судово-юридична газета» писала про написання заяви про звільнення в примусовому порядку як підставу для поновлення на роботі.

Вибори в Києві відбудуться вже 8 грудня: оприлюднено законопроект про столицю

12 вересня народні депутати від фракції «Слуга народу» (Клочко А., Коряченков Ю., Стефанчук М. та ін.) зареєстрували до Верховної Ради проект закону №2143 про внесення змін до Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ».

Як зазначають автори законопроекту, з метою повернення киянам права на дієве місцеве самоврядування, шляхом обрання районних рад, які у свою чергу формували б свої виконавчі органи та в межах Конституції і законів самостійно вирішували питання місцевого значення, пропонується внести зміни до Закону «Про столицю України — місто-герой Київ» і викласти його у новій редакції.

Законопроектом пропонується системно врегульовувати питання правового статусу міста Києва та особливостей місцевого самоврядування в столиці.

Зокрема, законопроектом передбачається встановити, що на території міста Києва утворюються райони, які є адміністративно-територіальними одиницями, що входять до системи адміністративно-територіального устрою України.

Відповідно до пропонованих у законопроекті положень, виконавчу владу у місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація, а місцеве самоврядування столиці здійснюється територіальною громадою столиці як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи.

Особливістю місцевого самоврядування в м. Києві є визначений Законом розподіл повноважень органу місцевого самоврядування між Київською міською радою та районними в м. Києві радами.

Посади Київського міського голови та голови КМДА розмежовуються. В законопроекті зазначено, що голову КМДА призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Кабінету міністрів України. Така посада є несумісною з будь-якою іншою.

Також законопроектом вносяться зміни до ЗУ «Про місцеві вибори»: в містах-мільйонниках кількість депутатів місцевої ради скорочується зі 120 до 84.

Кабінету міністрів України протягом шести місяців після набрання чинності цим Законом здійснити ліквідацію районних у місті Києві державних адміністрацій та реорганізацію Київської міської державної адміністрації.

Також у Прикінцевих положеннях йдеться про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради на неділю 8 грудня 2019 року.

 Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» вже писала, що у «Слузі народу» прокоментували перезавантаження влади.

 Також ми писали, що за оскарження процедури проведення закупівель доведеться платити.